В Україні здійснюються
кроки щодо забезпечення випереджального інноваційного розвитку освіти, а також
створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості протягом
життя.
Високий професіоналізм і
творча майстерність педагога – один із найважливіших людських ресурсів, який
стає фактором розв’язання проблем,
окреслених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Слайд
3).
У цьому аспекті особливого значення набуває нова
інтегративно-комплексна наука акмеологія, що в перекладі з грецької означає
"вершина, розквіт". Адже саме вона вивчає закономірності й технології
розвитку патріотизму, професіоналізму, творчості як акмеформ оптимального співіснування
різних видів професійної діяльності (Слайд 4).
Модернізація системи освіти
вимагає суттєвих і якісних змін у практиці роботи педагога, визначає стрижневі
напрями діяльності методичної служби школи. На даному етапі важливого значення набуває принцип оперативності,
мобільності методичної роботи, що передбачає гнучке реагування на всі
інноваційні зміни.
Об’єктивну інформацію про
поточний стан навчально-виховного процесу можуть надати регулярні моніторингові
дослідження. Ця робота була розпочата у Гірницькій ЗОШ І – ІІІ ступенів № 17
Селидівської міської ради у рамках шкільної цільової комплексної програми
«Організація та впровадження безперервної педагогічної діагностики» з 2003 року
(Слайд
5).
Одним із сучасних методів педагогічної діагностики являється акмеологічний,
який представляє собою сукупність принципів, прийомів і методів, що дозволяють
вирішувати акмеологічні проблеми й задачі.
Проблема професіоналізму як
категорії акмеології, що виражається через професійну компетентність, сьогодні
знаходиться в центрі уваги багатьох науковців. Науково обґрунтований аналіз
роботи вчителя виступає основою вдосконалення навчального процесу. Аналізуючи
діяльність педагогів, адміністрація школи ставить за мету виокремити зв’язок
між діяльністю вчителя і результатами його праці, які виявляються в розумовому
розвитку учнів, їхній культурі, ерудиції, вмінні використовувати теорію в
практиці (Слайд 6).
Педагогічний моніторинг
покликаний оптимізувати процес навчання, допомагає вивчити результативність
навчально-виховного процесу на основі змін у рівні вихованості та освіченості
учнів, а також зростанні педагогічної майстерності вчителів.
Спрямованість і масштабність
прояву акме у педагогів суттєво відрізняється. Це є цілком природно, адже люди
від народження не однакові за своїми задатками і здібностями, у них різні
можливості розвитку. Діагностика надає
конкретності діяльності кожного педагога, спрямовує його на вирішення
практичних завдань, орієнтованих на оптимізацію навчально-виховного процесу (Слайд
7).
Проведення моніторингових
досліджень потребувало особливої уваги до створення позитивного психологічного
клімату в колективі, оскільки вчителі розглядають їх як додатковий контроль.
Тому були проведені інструктивно-методичні наради, психологічні практикуми,
педради у результаті яких педколектив прийшов до висновку: дослідження сприяють
оволодінню новими методиками, підвищують кваліфікацію вчителів, вдосконалюють
якість викладання, уможливлюють вивчення здібностей учнів, підвищують
результативність роботи.
Діагностичні методи, що
використовуються адміністрацією школи, можна поділити на :
·
дослідження особистості педагога та його
акме;
·
дослідження, що здійснюються за основними напрямками
роботи вчителя: раціональне використання досвіду, традиційних методик, опанування нових
методів і прийомів навчальної діяльності, їх розумне поєднання під час
розкриття конкретного змісту матеріалу й здійснення зворотного зв’язку через
самоаналіз, самооцінку викладання свого предмета;
·
дослідження системи міжособистісних відносин
у колективі;
·
діагностика особистісних якостей, рис характеру, особливостей
інтелекту (Слайд 8).
Для спостереження динаміки
професійного зростання вчителів ведуться моніторингові картки, де фіксуються
аналізи відвіданих уроків, діаграми ефективності уроку. За підсумками щорічного
аналізу, у відповідності до етапів Програми діагностики, до моніторингових
карток вносяться корективи, плануються додаткові заходи (Слайд 9-11).
Адміністрація школи спільно з
педагогом планує заходи та завдання для роботи
у міжкурсовий період у вигляді тем післякурсового завдання,
контрольних робіт, участі в заходах
тощо. Прогнозується бажаний рівень професійного розвитку, який буде досягнутий
наприкінці міжатестаційного періоду. Наприкінці навчального року вчителями
проводиться самодіагностика та аналіз виконання планів професійного
самовдосконалення в міжатестаційний період, заповнюється картка особистісного
зростання (Слайд 12).
На підставі результатів
психолого-професійної діагностики особистісної, соціальної та професійної
компетентності вчителя, адміністрацією школи заповнюється моніторингова картка
(акмеокарта), де фіксується результативність професійної діяльності вчителя і
доцільність застосовуваних форм і методів роботи (Слайд 13).
Щоб провести діагностичне
дослідження на належному рівні, адміністрація школи створює і постійно поповнює
банк психолого-педагогічних методик. При цьому враховується особистісна
динаміка рівня професійної майстерності педагогів і динаміка успішності учнів,
тому кожна методика адаптується для педколективу школи.
Приклад застосування
психологічної методики (Слайд 14-17).
Інтерактивна вправа «Мова тіла». Ця вправа вчить нас сформувати свою власну думку
про педагогів, учнів не покладатися на чужі, можливо помилкові, погляди.
Американський психолог А. Піз у книзі "Мова
тіла", стверджував, що телефон створений для брехунів, тому ми не бачимо міміки, пози співрозмовника і
важко оцінити каже ч він нам правду чи ні.
Цікаво, наскільки добре ви орієнтуєтеся у мові тіла, прокоментуйте
наступні зображення.
Малюнок 1 - показує людину негативно налаштовану. Руки і
ноги мають форму так званого «замку».
Люди, як правило, інстинктивно захищають життєво важливі органи. Так, на малюнку № 2 чоловік просто замерз. Це вчить нас, що при
інтерпретації пози, ми повинні брати до уваги ситуацію, в якій знаходиться
співрозмовник.
Малюнок 3 -
поза
свідчить про те, що співрозмовник хоче бути відвертим. Треба звернути увагу, що
розстібнуті ґудзики сприймаються як бажання бути більш відкритим, а застібнутий
на всі ґудзики піджак виконує роль «замка».
Малюнки 4,5
– дитина
і підліток говорить неправду. У кожної людини підсвідомо закладено, що брехати
– погано, тому руки дитини тягнуться до рота, щоб його прикрити. Із віком цей
жест видозмінюється – підліток буде злегка терти губи пальцями, а дорослі –
торкатися кінчика носу.
Малюнки 6,7
- палець у роті свідчить про те, що
співрозмовнику необхідна підтримка. Слід заохочувати таку людину. Маленькі діти
ссуть палець, щоб заспокоїтися. Із віком жест видозмінюється – підлітки гризуть
ручки, олівці, дорослі – палять. Якщо ви
помічали жест на малюнку 7, то це сигнал про те, що учням скучно на ваших
уроках. Це типовий жест нудьгуючої
людини. Ступінь нудьги визначається ступенем тиску головою на руку.
Малюнки 8,9
– люди
теж підпирають долонею щоку, але вона закрита. Це говорить про те, що персонажі
8 і 9 малюнків оцінюють виступаючого, долоня закрита, а палець піднятий уверх.
Якщо слухач налаштований критично по відношенню до вас, то він підтримує
підборіддя, як на малюнку 9.
Знання цих поз дозволить вам отримати зворотній
зв'язок від учителів і учнів, з якими
працюєте.
В основу моніторингових досліджень
покладено анкетування всіх учасників навчально-виховного процесу: вчителів,
учнів і батьків. Діагностика здійснюється на різних етапах діяльності
педагогічного колективу: під час підготовки до педагогічних рад, семінарів, у
ході атестації вчителів. Залежно від завдань, конкретної ситуації ці
анкетування мають відповідну форму і зміст, відображають той аспект роботи,
який вивчається на даному етапі дослідження.
Зразок ефективних форм роботи з
педагогічними працівниками (Слайди
18-21):
Педради:
1. Педрада «Банк ідей» – «Розвиток педагогічної
майстерності вчителів».
Форма проведення: ділова гра.
Епіграф педради: «Педагогічна
творчість – це здатність допомогти учневі пізнати свій внутрішній світ, перш за
все розум» (В.Сухомлинський).
2. Педрада «Сучасний
урок. Проблеми, пошуки, знахідки, перспективи»
Підготовка до педради: засідання
дискусійного клубу: «Як зробити сучасний урок джерелом радісної та натхненної
праці учнів, школою самостійності та творчості?»
Форма проведення педради: багатоступенева
із дослідженням у групах.
Девіз педради: «До хорошого уроку
вчитель готується все життя...» (В.Сухомлинський).
Засідання ПДС:
•
«Педагогіка співробітництва – реальний шлях до
ствердження демократії і гуманізму в шкільному житті».
•
«Розвиток педагогічної майстерності».
•
«Самоосвіта – основний шлях здобування
психолого-педагогічних і наукових знань, одна із основ складових удосконалення
майстерності вчителя».
Проблемний стіл «Подолання
інертності та консерватизму педагогічного мислення, розвиток творчого
потенціалу вчителя».
Епіграф до заходу: «Набагато складніше
побачити проблему, ніж розв’язати її. Для першого потрібна творча уява, а для
другого – лише вміння» (Д. Бернал).
Наведені форми роботи
дають можливість краще простежити за зростанням творчої майстерності вчителя.
Результати проведених досліджень, анкетування порівнюються
наприкінці навчального року з нормативними показниками щодо об’єкту
моніторингу. На основі аналізу визначаються причини відхилень, прогнозуються
корекційні заходи.
Аналітико-прогностична робота є
основою для ефективного здійснення подальшої корекційної роботи, допомагає
адміністрації, педагогічному колективові уточнити вибір засобів і методів цієї
роботи, виправити можливі недоліки. Впровадження педагогічного моніторингу в
управлінський діяльності за останні роки значно підвищило її ефективність, про
що свідчать результати досягнень педагогічного та учнівського колективів (Слайд
22).
Завдяки самоосвітній діяльності
вчителів, доцільно організованій методичній роботі щороку педагоги підвищують
професійний рівень при підготовці і проведенні методичних заходів, працюючи над
самоосвітньою темою, у творчих групах (Слайд 23). Результати
індивідуальної методичної роботи
вчителів впливають на рівень наукової підготовки учнів. Так, протягом 2004 –
2011 навчальних років учні Гірницької ЗОШ І – ІІІ ступенів № 17 посідають
призові місця при захисті науково-дослідницьких робіт у МАН (Cлайд 24).
Корекційна
робота, яку проводить адміністрація, пов’язана із пошуком і визначенням причин
відхилень та організацією корекційних заходів (із урахуванням можливостей
учителів щодо виконання цих заходів) для підвищення ефективності діяльності
навчально-виховного процесу. З цією метою проводяться: індивідуальні
консультації й бесіди з учителями, розробляються диференційовані моніторингові
картки спостереження уроків, рекомендації щодо підвищення успішності учнів,
організовуються відповідні методичні заходи для вдосконалення і корекції діяльності учасників педагогічного
процесу (Слайд 25-28).
Процедура діагностики, сам процес і результати її спрямовані на утвердження
особистої гідності вчителя, на підвищення його авторитету не тільки серед
колег, а серед учнів та батьків. Широке застосування психолого-педагогічної
діагностики допомагає керівнику навчального закладу створити сприятливі основи
для професійного зростання педагогічних працівників та ефективного вирішення
завдань навчально-виховного процесу.
Акмеологічний
підхід стимулює вчителя на шляху до успіху в професійній діяльності, до вершин
педагогічної творчості.
Методична
робота, побудована на засадах акмеологічного підходу, має певні позитивні
показники:
·
сприяє посиленню
професійної мотивації, стимулює творчий потенціал, виявляє та підтримує особистісні
ресурси для досягнення успіхів у діяльності педагога;
·
надає можливість не тільки
систематично відслідковувати зростання професійної майстерності вчителів, а й
порівнювати особистісні досягнення педагога за певний період часу;
·
дозволяє здійснювати диференційований підхід, враховувати ознаки професіоналізму
особистості, професіоналізму діяльності, творчості педагога (Слайд
29).
Дана
інновація популяризувалася у різних друкованих джерелах, зокрема:
1. Компетентнісно
орієнтована освіта: досвід, проблеми, перспективи: матеріали Міжн. наук.-практ.
конф. 5-6 листопада 2008 р. – У 3 томах,
- Том 2. – Д.: Каштан, 2008. – С.
189-194.
2.
Куроп’ятник І.В. Організація та впровадження неперервної педагогічної
діагностики / І.В. Куроп’ятник// Завуч.
– 2011. – Квітень, №11. – С. 5 – 12.
3. Методичний
вісник відділу освіти Селидівської міської ради, №9, 2012р. (Слайд
30).
Результатами включення
акмеологічного підходу у зміст методичної роботи є: висока продуктивність
діяльності, підвищення рівня кваліфікації та професійної компетентності
вчителів, оптимальна інтенсивність праці, володіння сучасним змістом і засобами
рішення професійних завдань. Отже, акмеологічний підхід до організації
методичної роботи є важливим у забезпеченні впливу на особистісно – професійний
розвиток, відслідкування шляхів досягнення професійної майстерності педагогами.
