19 січ. 2016 р.

Дистанційне навчання

Життєвий і творчий шлях Миколи Гоголя


Питання для самостійного опрацювання

1. Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала? 
2. Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом?
3. Через що привернув увагу селян один чоловік?
4. Як очікував Петрусь часу зустрічі з Басаврюком? Про що це свідчить?
5. Чи відчув себе щасливим Петрусь, коли було визначено місце схованого золота? Аргументуйте свої міркування.

"Ніч напередодні Івана Купала"

https://www.youtube.com/watch?v=uuQizKgb2R4

Дистанційне навчання

Життєвий і творчий шлях Володимира Сосюри

Віртуальні екскурсії до музеїв письменників

http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/765-2/

19 жовт. 2014 р.

У QR-CODE цитати Шевченка

14 найбільш яскравих і значущих цитат зашифровані в QR-код (спеціальний штрих-код, який розпізнається смартфонами і планшетами; інформація, зашифрована в штрихкод, виводиться на екран предмета, який його читає).
Закодовані повідомлення-цитати заохочують взяти участь у своєрідному інтерактивному процесі. «Не просто побачити, прочитати-піти, а побачити, прочитати, не зрозуміти, задуматися, зрозуміти, дістати телефон, зісканувати, прочитати,
зрозуміти, що це цитата, і замислитися над сенсом самої цитати — ось сенс подібної форми стріт-арту», — каже автор, художник Єжи Коноп’є.















(Із блогу "Еверест філології" http://tsybulyanskabigmirnet.blogspot.com)

Ковалі слів

Коли письменникові бракує в мові звичних слів, він народжує нові. Так виникають авторські неологізми. В поезії І. Драча є такі його новотвори, як «журбота», «засмути», «білогруддя», «чорнобров’я», у Д. Павличка — «ластівочість», у М. Вінграновського — «зненавидь», у Л. Костенко — «орліший», у І.Світличного — «трояндиться». У М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини — 
«незриданні сльози», «весніти», «яблуневоцвітно», в Остапа Вишні — «селозатори міста»(за зразком «урбанізатори села»), «місто замайданилось»).
Авторські неологізми часом залишаються «оказіоналізмами», тобто не вириваються за межі твору, а часом стають загальновживаними словами.
Наприклад, І. Котляревський в «Енеїді» вперше вжив слова «несамовитий», «приміта», «розтовкти», «угамуватися». Т. Шевченко створив слова «вогняний», «мордуватися», «почимчикувати», «фортеця». Г. Квітка-Основ’яненко — «буденний» та «перемагати». П. Куліш — «вабити», "зграя","злочинець«, «несвідомий», «покора», «послуга», «почуття», «рівність», М. Вовчок —"красень«, «легкодухий», «намір», «питання», «струмінь». Л. Глібов — «бурмотати», «пожовкнути», «соромно». І. Нечуй-Левицький — «стосунок», «перепона», «квітник», «вигукування», «сміливість». А колекція новацій М. Старицькогоне має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова:«незагойний», «мрія», «завзяття», «байдужість», «темрява», «привабливий», «потужний», «нестяма» і багато інших. М. Старицький, зважаючи на неухильну працю в цій галузі, отримав навіть неофіційне визнання як «добрий коваль» неологізмів.

(Із блогу "Еверест філології" http://tsybulyanskabigmirnet.blogspot.com)

16 лип. 2014 р.

Притча о колодце

    Однажды осел упал в колодец и стал громко вопить, призывая на помощь. На его крики прибежал хозяин ослика и развел руками - ведь вытащить ослика из колодца было невозможно.