У професіоналізмі - дія !: Українська література. 5 клас Розділ 2. Історичне минуле нашого народу Тема уроку. Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»)

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Олександра Олеся, історією написання книги «Княжа Україна»; вчити характеризувати історичну епоху, в яку князював Ярослав, давати оцінку його державним справам, вчинкам, які відображені в творі, історичних матеріалах, художньому мистецтві;
розвивати критичне мислення, кругозір учнів, вміння знаходити в прочитаному тексті необхідну інформацію та застосовувати її для характеристики головного героя; виховувати повагу до великого князя Ярослава Мудрого, патріотичні почуття.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; інтегрований урок (українська література – історія – образотворче мистецтво – географія).

Унаочнення: портрет письменника Олександра Олеся, репродукції портретів Ярослава Мудрого, відеофільм «Великі українці», презентація до уроку.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна, групова, в парах

Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, творча робота, ґронування, вибіркове читання, сюжетно-рольова вправа «Князі Київської Русі», метод «Прес».

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя.

17 травня 2008 року наприкінці фінального шоу проекту «Великі Українці» телеканал «Інтер» оголосив результати загальнонародного голосування за найвеличнішого українця усіх часів. Ним став князь київський Ярослав Мудрий.
Проект тривав вісім місяців. За весь цей період було отримано близько двох з половиною мільйонів голосів телеглядачів. Це світовий рекорд. За переможця проголосували 648 443 українців. Це складає 40,02% глядацьких голосів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація.

Тож згадаймо сьогодні ім‘я славного князя, з'ясуємо, за що українці вдячні Ярославу Мудрому. Прочитавши твір Олександра Олеся «Ярослав Мудрий» з книги «Княжа Україна», визначимо, який заповіт залишив київський князь своїм дітям і нам, його нащадкам.

Сьогодні на уроці проаналізуємо зовнішність, внутрішній стан і вчинки Ярослава Мудрого, майстерно зображені поетом, а також порівняємо цей літературний образ із історичними фактами, живописними полотнами, які описують вчинки князя.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Сюжетно-рольова вправа «Князі Київської Русі»

- Уявімо, що ми з вами опинилися у славному граді Києві за часів Київської Русі. Нас вийшли привітати відомі київські князі. Хто ж вони? Згадаємо, що ми знаємо про них з історії.

Виходять діти, переодягнені у відомих київських князів і розповідають про те, чим прославився той чи інший князь. Учні у класі повинні визначити, про якого князя йдеться.

Княгиня Ольга. Дружина князя Ігоря I, київська княгиня, канонізована Православною Церквою. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою 945 року над деревлянами, які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава. Перша з руських князів прийняла християнство ще до хрещення Русі.

Святослав I Хоробрий. «Я – князь-воїн, прибив щита на ворота Візантії! ». Це був мужній, войовничий князь із лицарською вдачею, що провів усе своє правління у війнах, охопивши своїми походами грандіозну територію в Європі й Азії.

Володимир Великий. 988-го року охрестив Русь: «Послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде…» А назавтра вийшов я з попами на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається…». Першим з руських князів розпочав карбувати власну монету.

Ярослав Мудрий. Уклав збірник законів – Руську правду, дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку, мене називали «тестем Європи».

2. Вправа «Ключове слово»

Учням пропонується відтворити повністю вислови, у яких пропущено слово «мудрість» .

3. Слово вчителя. Проблемне питання.
- Працюючи над твором Олександра Олеся «Ярослав Мудрий», визначимо, чому князя називають «мудрим».

ІV. Сприйняття й осмислення матеріалу

1. Бесіда про творчий шлях Олександра Олеся, історію написання поетичної книги «Княжа Україна» (стор.170-171).

- Яке справжнє прізвище Олександра Олеся?

- Яка подія в житті письменника вплинула на його вибір працювати для української культури?

- Якою людиною постає у творчій уяві Олександр Олесь зі спогадів його сучасників?

- Яка історія написання поетичної книги «Княжа Україна»?

2. Словникова робота

Окаянний – який порушує моральні настанови.

Небавом – незабаром, невдовзі, скоро.

Берл – символ князівської влади; палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою.

Бандура, гуслі, сопілка – музичні інструменти.

Скоморохи, штукарі – митці, які розважали гостей при дворі князя.

Метушитися – поспішно рухатися, щось роблячи.

Редедя – князь племені касогів.

Боян – відомий співець Київської Русі.

3. Метод «Прес»

Доведемо, посилаючись на текст, чому Ярослава вважають мудрим князем.

Позиція 1. Я вважаю, що держава, коли на престол зійшов князь Ярослав Мудрий була зруйнована, а люди бідували.

Обґрунтування і приклади.

«…Святополком окаянним

Все зруйноване було.

Бідувало бідне місто,

Бідувало і село…»

Висновок. Отже, що держава, коли на престол зійшов князь Ярослав Мудрий була зруйнована, а люди бідували.

Позиція 2. Я вважаю, що всі справи Ярослава Мудрого сприяли розквіту Київської Русі.

Обґрунтування і приклади.

«…І усю свою увагу

Ярослав звернув на лад.

І небавом Україна

Зацвіла, як пишний сад.»

«Оточив його валами,

Ровом, мурами обвів.

Укріпив його, оздобив

І препишний двір завів…»

Висновок. Отже, всі справи Ярослава Мудрого сприяли розквіту Київської Русі.

Позиція 3. Я вважаю, що Ярослав укладав шлюби для своїх дітей, які були вигідні для Київської Русі .

Обґрунтування і приклади.

«…І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись з Ярославом,

Побувати у дворі…»

Висновок. Отже, Ярослав укладав шлюби для своїх дітей, які були вигідні для Київської Русі . Його називали «тестем Європи».

4. Робота в групах

Група 1 «Історики».

Завдання. Розглянувши карти «Правління Ярослава Мудрого», «Київська Русь», які військові поход здійснював князь? Які шлюби укладав Ярослав Мудрий для своїх дітей із правителями іноземних держав? Навіщо йому це було потрібно?

Додатковий матеріал.

Протягом 1015-1019 Ярослав Мудрий вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним. У 1019 остаточно розбив його війська в битві на р. Альті й став великим князем Київським. Ярослав Мудрий воював і з братом Мстиславом Володимировичем, який княжив у Тмуторокані (з 988). У Лиственській битві 1024 Ярослав зазнав поразки, внаслідок якої змушений передати Мстиславу Чернігівську та ін. землі на схід від Дніпра (ці землі перейшли під владу Ярослава Мудрого лише у 1036, після смерті Мстислава). Період князювання Ярослава позначився новим піднесенням Київської держави.

Ярослав, на думку М.Грушевського, зумів повернути всі українські етнічні землі на Заході. У 1030-31 війська Ярослава Мудрого і Мстислава Володимировича відвоювали Червенські міста, які в 1018 захопив польський князь Болеслав I Хоробрий. Уклав союз з польським королем Казимиром I Обновителем, видавши за нього свою сестру Добронігу і одруживши свого старшого сина Ізяслава з сестрою Казимира. У 1031 Ярослав Мудрий на відвойованих у Польщі українських землях заснував над р. Сян місто Ярослав, яке стало форпостом Київської держави на Заході.

Ярослав Мудрий здійснив ряд походів проти племен естів (1030) і ятвягів (1038). У 1030 заснував над Чудським озером м. Юр'єв (тепер Тарту). Здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. За Ярослава Мудрого для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа. У 1036 руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037 Софійський собор. У 1043 організував похід київської дружини під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію.

За князювання Ярослава Мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв'язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими правителями. Сам Ярослав був одружений з донькою шведського короля Олафа — Інгігердою, а згодом — з Анною, дочкою візантійського імператора; дочка князя, Єлизавета Ярославна, вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга дочка — Анна Ярославна за французького короля Генріха I, третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І).

Група 2 «Образотворці».

Завдання. Відтворити образ Ярослава Мудрого, використовуючи репродукції картин, ікон, скульптур, спогади сучасників князя.

Додатковий матеріал.

Особистість самого Ярослава сприймається як ідеал руського князя. Його вигляд увічнений на сучасній грошовій купюрі номіналом дві гривні. Правда, літописи не залишили докладного опису зовнішності Ярослава Мудрого. Свого часу група російських антропологів під керівництвом М. Герасимова, розкривши гробницю Ярослава Мудрого, відтворила його вигляд. Але, природно, реконструкція дає досить приблизне уявлення про зовнішність Ярослава. Відомо, що він був кульгавим: за однією з версій - з ранніх років через перенесеного паралічу, за іншою - в результаті поранення в одній з битв. Втім, кульгавість не заважала йому бути фізично сильним.

Описуючи його характер, літописець говорить про розум, розсудливість, старанність у православній вірі, співчуття до незаможних, хоробрість. Вдача Ярослава була сувора, а життя - скромним, на відміну від його батька, який любив веселі бенкети. Старанність у вірі іноді доходило до марновірства. Так, за одним із переказів, він наказав вирити кістки князів Ярополка і Олега і, охрестивши їх, поховав у церкві Пресвятої Богородиці, думаючи цим позбавити душі їх від вічної муки та загибелі.

Група 3 «Мовознавці».

Завдання.

1. Олександр Олесь пише:

… Все зруйноване було.

Бідувало бідне місто,

Бідувало і село.

Добери з наступних речень синоніми до слова бідувати. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

А бідні люди старцюють – і нема цьому кінця (П.Тичина)

Боже, як мучився вбогий народ,

Як нуждував… (Д. Павличко)

Сам ти злиднював, так хай хоч діти добра зазнають (З. Мороз)

2. Олександр Олесь розповідає, що князь Ярослав Київ оздобив. Яке лексичне значення цього слова? Добери в наступних реченнях синоніми до слова оздобити. Які ще синоніми до цього слова ти знаєш? Перевір відповідь за Словничком синонімів.

Палаців зали високі

Розцвічує пензель митця (М. Бажан).

Пани ще хотять прибирати ялинку на вечір (М. Коцюбинський).

Мати разом із старшими сестрами очепурили хату (А. Дімаров).

3. Олександр Олесь розповідає про князівство Ярослава:

І в Європі честю мали

Королі, князі, царі

Поріднитись з Ярославом…

Письменник ужив сталий вираз мати честь, що вживається для вираження гордості за щось, задоволення чогось. А ще можна сказати мати за честь, мати щастя. Склади речення з виразами мати честь, мати за честь, мати щастя.

Група 4 «Архітектори»

Завдання. Зробити колаж «Архітектура часів Ярослава Мудрого». Зробити висновок, якими архітектурними спорудами збагатилася Київська Русь з 1019 по 1054 роки.

Додатковий матеріал.

Місто Київ перетворилося в одне з найбільших і найгарніших міст у середньовічній Європі - «матір міст руських», прекрасну столицю Русі. На місці розгрому печенігів князь розпочав міську забудову. Він оточив нову частину міста великим валом і високою дерев'яною стіною. На відміну від старої частини - «міста Володимира», юна дістала назву «міста Ярослава». Головні південні ворота, над якими височіла церква з золотою банею, дістали назву Золотих. У центрі «міста Ярослава» в 1037 р. споруджено митрополичий Софійський собор, що зберігся й донині. Зміцнювалися міські укріплення. Ремісничо-торговий Поділ обнесли верхнім та нижнім валом. У Києві накопичувались багатства. Він став визначним адміністративним і торговельним центром. Його зв'язки охопили багато країн Європи та Азії.

Населення Києва швидко зростало. Окрім князівської родини, бояр, дружинників, у ньому селилися ремісники, купці, лихварі. У період розквіту місто мало до 8 тис. дворів і близько 50 тис. чоловік населення. За розмірами, бурхливістю життя та багатством Київ досяг рівня найбільших столиць Європи - Лондона і Парижа. Його навіть стали називати суперником Константинополя.

Ярослав поширив владу на західне узбережжя Чудського озера, де було споруджено місто Юр'єв (тепер Тарту в Естонії). Після завершення міжусобної боротьби князь сприяв відродженню сільського господарства, ремесла, торгівлі. Розбудовував Київ, Чернігів, Володимир-Волинський, Новгород.

Група 5 «Бібліотекарі»

Завдання. Дослідити, чому Ярослава Мудрого називають «великим книжником», просвітителем.

Додатковий матеріал.

Завершення будівництва збіглося зі створенням «Слова про Закон і Благодать», яке було виголошено 25 березня 1038. У «Повісті временних літ» міститься похвальний відгук про просвітницьку діяльність Ярослава. Засвідченням літопису, князь подбав про переклад багатьох грецьких книг, які склали основу бібліотеки, створеної ним у храмі Софії Київської. Ярославу приписується також складання першого руського законодавчого акту «Руської Правди».

Для поширення грамоти Ярослав наказав духовенству навчати дітей, а в Новгороді, за пізнішими літописами, влаштував училище на 300 хлопчиків.

При Ярославі приїхали на Русь з Візантії церковні співаки, які навчили росіян осьмогласному (демественому) співу.

Крім "Правди", при Ярославі з'явився церковний статут, або Кормча книга - переклад візантійського Номоканона.

Своєю законодавчою діяльністю, турботами про поширення християнства, про церковну благоліпність і освіту Ярослав так піднісся в очах давньоруських людей, що отримав прозвання Мудрого.

5. «Заповіт Ярослава Мудрого»

- Прочитайте, який заповіт залишив князь Ярослав своїм дітям?

- Чи сучасним є заповіт Ярослава мудрого нині? Чим саме?

- Чи дотримали діти заповіту князя? Як про це сказано в тексті твору?

V. Закріплення знань, умінь, навичок учнів.

1. Стратегія «Ґронування»

Учитель пропонує учням переглянути уривок з фільму «Обличчя української історії. Ярослав Мудрий».

- Народ назвав князя Ярослава мудрим, Олександр Олесь – розумним. Переглянувши фільм, запишіть у зошити слова, якими б ви охарактеризували князя, враховуючи його справи для держави.

(Спочатку учні працюють у своїх зошитах (5 хвилин), потім обмінюються зошитами, знайомлячись з інформацією сусіда, доповнюють у своєму зошиті запозичену інформацію в сусіда по парті (2 хвилини). Після цього зібрану інформацію всього класу вчитель записує на дошці).

Цікаво знати! Церква молитовно згадує великого князя Ярослава Мудрого 20 лютого - в день його блаженної кончини. 9 березня 2004 року Священний Синод Української Православної Церкви з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II постановив внести його ім'я в святцях.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

1. Рефлексія.

- Що нового додав сьогоднішній урок до ваших знань з літератури, історії, образотворчого мистецтва?

- Для чого вам потрібні ці знання?

- Що було на уроці цікавим, а що – ні?

VІ. Домашнє завдання.

1. За опорними словами підготуй усну розповідь про князя Ярослава Мудрого.

2. Випиши в робочий зошит із тексту порівняння. З якою метою їх вживає автор?

Література

1. Загребельний П. Ярослав Мудрий / П. Загребельний. – К.: «Дрофа, Лірус», 1994. – 736с.

2. Коваленко Л.Т. Українська література: підручн. для 5 класу загальноосвіт. навч. закладів/ Л.Т. Коваленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – с.170-175.

3. Інтернет-ресурси:

http://uk.wikipedia.org/wiki

http://children.kmu.gov.ua/history/

http://exlibris.org.ua/greathistory

http://greatukrainians.com.ua/country/ukraine

презентація до уроку from irinaoo