Юні поети про рідний край

За що я люблю Україну

Україно моя! Рідна мати моя!

Я кохаю тебе безмірно!

За широкі поля і глибокі моря,

За людей, що працюють мирно.

Та любов безкінечно в душі ожива,

Коли пісню співає бабуся,

Коли батько із шахти іде на гора,

А всіх дома чекає матуся.

Я люблю, коли вчитель розкаже мені

Про невмирущу козацьку славу,

Про людей, які жертвують всім у житті,

Щоби  предкам віддати шану.

Я люблю запах хліба, що лежить на столі,

Ніби сонця окраєць у хаті.

Я люблю Україну, бо вона - найрідніша мені,

І цього нікому не здолати.

Земля – наша мати

Народ глибоко поважає землю

І матір'ю рідною кличе її.

Адже годує земля щоденно

Людей і тварин,  влітку й восени.

Землею клянуться, як чимось святим,

Цілують її при поклонах.

Землю бити – великий гріх,

Так вчили предки наші здавна молодь.

Земля українська – трудівниця велика,

Чорноземи родючі має.

Усміхається світу щедрість нив,

Тебе люблю, про тебе вірші складаю.

             Український прапор

Символіка українського прапора віковічна й історична.

Синь блакитна – поняття «ніжна», «земна», «морська».

Жовтий – колір сонця, ниви золотої глибина.

Стихія води і сонця

Творять у світі дива.

Синя і жовта стрічки зливаються у зелений колір –

Символ життя.

Коли жодна з цих стихій не переважає,

І поєднані гармонійно вони,

Тоді в країні панує рівновага,

Існує злагода між людьми.

Велика ріка мого народу

Дніпро могутній !

Скільки радості, глибоких найдорожчих почуттів

Принесли моєму серцю рідні твої води!

Скільки життя і прозорої чистоти

Несуть твої хвилі українському народові.

Боже, як багато у світі краси!

Життя і зворушлива поезія дзвенить у тобі.

Ти сонце, ніжне й щедре,

Якому вклоняються усі віки, усе життя,

Річко моя дорога й великая, як люблю тебе я!

Шевченко на кручах твоїх стоїть,

Дивлячись з любов'ю на Вкраїну милу.

І неба синього безмежна блакить

Відображається у чистих водах твоїх журливих.

Мова українська

Мова моя українська,

Батьківська, материнська.

Я тебе люблю, поважаю,

Кожний день, прекрасну, вивчаю.

Словом рідним заквітчана,

Піснею дзвінкою оспівана,

Серцю моєму мила,

Ніжна, добра, щира.

Не зраджу тобі ніколи,                              

Хоч скільки пройде років. 

Буду плекати, вивчати, нестиму

Рідним людям всім серцем своїм.

Моя прекрасна Україна

Сонечко весняне

Засвітило ясно.

Моя славна Україно,

Ти така прекрасна !

Безмежні твої землі:

Карпати високі,

Чорне й  Азовське моря глибокі,

Поліські рівнини зелені,

Донецькі шахти глибоченні.

Земля у нас родюча,

Мова – ніжна і співуча.

Є озера, ліси, поля –

Прекрасна моя земля!

Вірші складені творчою групою учнів 9 класу
Гірницької  ЗОШ І-ІІІ ступенів №17