Юні поети про рідний край

За що я люблю Україну

Україно моя! Рідна мати моя!

Я кохаю тебе безмірно!

За широкі поля і глибокі моря,

За людей, що працюють мирно.

Та любов безкінечно в душі ожива,

Коли пісню співає бабуся,

Коли батько із шахти іде на гора,

А всіх дома чекає матуся.

Я люблю, коли вчитель розкаже мені

Про невмирущу козацьку славу,

Про людей, які жертвують всім у житті,

Щоби  предкам віддати шану.

Я люблю запах хліба, що лежить на столі,

Ніби сонця окраєць у хаті.

Я люблю Україну, бо вона - найрідніша мені,

І цього нікому не здолати.

Земля – наша мати

Народ глибоко поважає землю

І матір'ю рідною кличе її.

Адже годує земля щоденно

Людей і тварин,  влітку й восени.

Землею клянуться, як чимось святим,

Цілують її при поклонах.

Землю бити – великий гріх,

Так вчили предки наші здавна молодь.

Земля українська – трудівниця велика,

Чорноземи родючі має.

Усміхається світу щедрість нив,

Тебе люблю, про тебе вірші складаю.

             Український прапор

Символіка українського прапора віковічна й історична.

Синь блакитна – поняття «ніжна», «земна», «морська».

Жовтий – колір сонця, ниви золотої глибина.

Стихія води і сонця

Творять у світі дива.

Синя і жовта стрічки зливаються у зелений колір –

Символ життя.

Коли жодна з цих стихій не переважає,

І поєднані гармонійно вони,

Тоді в країні панує рівновага,

Існує злагода між людьми.

Велика ріка мого народу

Дніпро могутній !

Скільки радості, глибоких найдорожчих почуттів

Принесли моєму серцю рідні твої води!

Скільки життя і прозорої чистоти

Несуть твої хвилі українському народові.

Боже, як багато у світі краси!

Життя і зворушлива поезія дзвенить у тобі.

Ти сонце, ніжне й щедре,

Якому вклоняються усі віки, усе життя,

Річко моя дорога й великая, як люблю тебе я!

Шевченко на кручах твоїх стоїть,

Дивлячись з любов'ю на Вкраїну милу.

І неба синього безмежна блакить

Відображається у чистих водах твоїх журливих.

Мова українська

Мова моя українська,

Батьківська, материнська.

Я тебе люблю, поважаю,

Кожний день, прекрасну, вивчаю.

Словом рідним заквітчана,

Піснею дзвінкою оспівана,

Серцю моєму мила,

Ніжна, добра, щира.

Не зраджу тобі ніколи,                              

Хоч скільки пройде років. 

Буду плекати, вивчати, нестиму

Рідним людям всім серцем своїм.

Моя прекрасна Україна

Сонечко весняне

Засвітило ясно.

Моя славна Україно,

Ти така прекрасна !

Безмежні твої землі:

Карпати високі,

Чорне й  Азовське моря глибокі,

Поліські рівнини зелені,

Донецькі шахти глибоченні.

Земля у нас родюча,

Мова – ніжна і співуча.

Є озера, ліси, поля –

Прекрасна моя земля!

Вірші складені творчою групою учнів 9 класу
Гірницької  ЗОШ І-ІІІ ступенів №17

Шановні колеги!

Вітаю Вас з Новим роком і Різдвом Христовим!

Коли проб'є дванадцята година,

І старий рік зустрінеться з Новим,

Хай пощастить і Вам, і всій родині,

Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!

Хай казку принесе на крилах вечір,

І казка щоб затрималась на вік,

І під ялинку щоб чарівні речі

Приніс Вам щедрий дядько Новий Рік!

ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Постановка проблеми. Літературне читання – один із основних предметів у системі початкової освіти. Поруч із рідною мовою він формує функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи.

 Сучасний стан читання школярів не задовольняє ні школу, ні суспільство. Багато учнів не розуміють змісту тексту, особливо в процесі його читання мовчки, читають вголос повільно, технічно недосконало, невиразно. Більшість учнів насилу розуміють і запам'ятовують умову арифметичної задачі, граматичне правило і завдання при одноразовому читанні, не можуть вичленувати основне в тексті. Головна причина такого явища – низький рівень якості читання.

Пріоритетною метою навчання читанню у початковій школі є формування читацької компетентності молодшого школяра, усвідомлення себе як грамотного читця, здатного  використовувати дані навички для самоосвіти. У Державному стандарті загальної початкової освіти читацька діяльність розглядається  як «комунікативна мовна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття, осмислення і відтворення прочитаного» [1].

Це вимагає від педагога особливої уваги до своїх учнів – вивчення їх індивідуальних особливостей і навчальних можливостей, встановлення пізнавальних потреб та інтересів, визначення перспектив особистісного розвитку, передбачення і подолання труднощів у навчанні тощо. Безперечно, що за таких умов активізується діагностичний компонент у професійній діяльності вчителя початкових класів, тому важливим шляхом удосконалення читацької компетентності молодших школярів є застосування моніторингових досліджень.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що ґрунтовні та принципово нові підходи до навчання грамоти і формування читацької діяльності молодшого школяра досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М., автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання;  Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М., що обґрунтовують проблему літературного читання; Мельник О.М., який розкриває діагностичну діяльність учителя початкової школи, виділяє форми і методи діагностики розвитку учнів .

Якість  читання є найважливішим чинником, який впливає на успішність тих, хто навчається. У процесі читання удосконалюються оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників, у свою чергу, залежить розумова працездатність. У науково-методичній статті В.М.Зайцева «Резерви навчання читанню» розкрита важливість оптимального читання [2, 10].  Оптимальне читання - це читання із швидкістю розмовної мови, тобто в темпі від 120 до 150 слів в хвилину. Саме до такої швидкості пристосувався за багато століть артикуляційний апарат людини, саме при цій швидкості досягається краще розуміння тексту. І вже в початкових класах втрачається 60-70%  учнів із високим рівнем навчальних досягнень -  вони не можуть вчитися успішно, оскільки при переході в п'ятий клас, збільшується об'єм інформації, а низька техніка читання не дозволяє засвоювати матеріал.

Актуальність проблеми та об'єктивна потреба у впровадженні моніторингу якості читання визначили мету цієї роботи.

Завдання  статті:

- аналіз освітньої практики щодо розвитку і формування читацьких навичок учнів початкової школи ;

- виділення освітніх прийомів, спрямованих на розвиток і формування усвідомленого читання;

- показ результатів апробації освітніх прийомів, спрямованих на розвиток і формування усвідомленого читання.

Основні матеріали дослідження, обґрунтування отриманих результатів.

Вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти орієнтують на зміни в підходах до формування навичок читання і вимог до його перевірки.

Навички читання особливо ретельно перевіряємо в 1-2 класах, при цьому особливу увагу приділяємо передусім таким показникам, як спосіб читання і розуміння прочитаного. Сформованість цього компонента перевіряємо індивідуально, при цьому звертаємо увагу на кількість і характер помилок : помилки при заміни, спотворенні, перестановці складів при читанні, як правило, повторюються і свідчать про недостатнє засвоєння звукового аналізу.

У період навчання грамоті відпрацьовуємо як орфографічне так і орфоепічне читання. Перехід від орфографічного читання до орфоепічного не можна затримувати, але не можна і штучно переривати, підпорядкувавши календарним термінам. Цей перехід має бути індивідуальний для кожної дитини, оскільки занадто рання, примусова відмова від орфографічного читання призводить до спроб читати навмання  і позначається згодом на формуванні орфоепічних умінь, затримка ж орфографічного читання призводить до утруднень в розумінні змісту прочитаного тексту.

Тексти, що використовуються в ході перевірки техніки читання, відповідають наступним вимогам: мають прозору сюжетну основу; складаються  з речень нескладної конструкції; не включають до свого складу діалоги, просторові описи; складаються із слів, знайомих дітям (прочитаних ними раніше у складі інших текстів). Для перевірки навичок  читання підбираємо не лише художні, але і навчальні тексти,  поетичні твори.

 Щомісячне відстеження техніки читання дає можливість педагогові судити про результативність своєї роботи по формуванню якості читання. Систематична фіксація  результатів на графіку або в таблицях сприяють корекційній індивідуальній роботі з учнем, яка завжди приносить  позитивні  результати.

Доведено, що розвиток мови і техніки читання тісно пов'язаний із розвитком грамотності учнів. Забезпечення моніторингу якості читання на початковому етапі навчання грамоті має актуальне значення. 

З метою вдосконалення якості читання ефективними вважаємо застосування вправ, спрямованих на розвиток чіткості вимови, вироблення уваги до слова і його частин, розвиток оперативного поля читання і пам'яті.  Результатами апробації освітніх прийомів, спрямованих на розвиток і формування усвідомленого читання, являються наступні уміння роботи з текстом:

·        уміння підбирати до кожного заголовка відповідну частину тексту;

·        уміння визначати смислову структуру тексту, зв'язки смислових частин через схеми, малюнки;

·        уміння розуміти текст на різних рівнях :

- розуміння предметного змісту тексту (факти, події);

- розуміння загального змісту;

- розуміння прихованої думки (підтексту), тобто основної думки  тексту;

- визначення особового ставлення до прочитаного.

Проблема формування якості читацьких навичок дуже багатогранна і потребує подальших досліджень за такими напрямками: метод моделювання на уроках читання, аналіз художнього тексту учнями початкової школи.

Висновки.  Проблема розвитку мовлення та формування якості читання може бути вирішена шляхом систематичного відстеження способів, правильності та розуміння прочитаного учнями початкових класів. У ході уроків читання повинно забезпечуватися повноцінне сприйняття твору, розуміння учнями тексту і специфіки його літературного жанру; формуватися особиста позиція (ставлення) читача до літературного твору, що вивчається; розширюватися  круг читання учнів, забезпечуватися формування читацьких умінь. При цьому через усі уроки повинна проходить лінія мовного розвитку дитини.

Література

1.     Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ww.osvita.donetsk.ua.

2.     Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению/ В.Зайцев // Начальная школа. –  1990. – №2. – С.10-15

3.     Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навчально-методичний посібник/ С.М. Мартиненко.- К.: Сім кольорів, 2010. – 262с.

 Шановні колеги!

Вітаю Вас з Днем учителя!


   День вчителя – розуміння реальності того, що роблять ці особливі, воістину унікальні люди, – вони постійно віддають тепло своїх душ та безмежну щирість сердець своїм вихованцям. І зовсім не важливо, кому, – сором’язливим, наївно-дитячим першокласникам чи майже дорослим і дещо навіть зверхнім випускникам, шумним, безпосереднім п’ятикласникам чи підлітково-наїжаченим, задиркуватим семикласникам, замріяно-витаючим у хмарах дев’ятикласникам чи завжди готовим до витівок, невгамовним шестикласникам, а то й зовсім дорослим та цілком свідомим людям – студентам – на парах та практичних заняттях в інститутах, університетах, коледжах та академіях. Незважаючи ні на що, вони люблять їх усіх, – і відмінників, і двійочників, і «середнячків», інакше жоден би ні на секунду довше не затримався у стінах закладу, їх іменують гордим словом «педагог»… Ми дякуємо нашим вчителям за цю їхню любов, за працю, – кропітку і, можливо, для когось й непомітну.

В. Сосюра «Любіть Україну». Урок української літератури у 8 класі

Мета уроку: продовжити знайомити учнів із творчістю В.Сосюри; розкрити головну думку поезії «Любіть Україну», виробляти в учнів вміння за допомогою засобів виразного читання передавати ідейно-художній зміст та особливості ліричного твору; формувати навички аналізу поетичних творів, висловлювання роздумів, навіяних прочитаним віршем; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України, її культури.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В.Сосюри, краєвиди України, презентація Power Point, аудіо(відео) записи, тексти творів поета, дидактичний матеріал (тестові завдання). 

Хід уроку

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай,

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі, й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо.

В. Самійленко

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Бесіда за питаннями :

- Охарактеризуйте В. Сосюру як особистість, як письменника.

- Визначіть момент із життя та творчості, що виявився для вас найбільш вражаючим, несподіваним або захоплюючим.

- Виділіть риси характеру поета, гідні наслідування.

2.     Літературна гра «Вірю – не вірю» за життєвим і творчим шляхом В.Сосюри.

- Ти віриш, що В.Сосюра народився на Донеччині? (Вірю).

- Ти віриш, що творчість В. Сосюри обмежується тільки ліричними віршами? (Не вірю).

- Ти віриш, що батько майбутнього поета був і креслярем, і вчителем, і шахтарем, навіть селянським адвокатом? (Вірю).

- Ти віриш, що Володимир Сосюра перебував у Гуляйполі у війську Нестора Махна? (Вірю).

- Ти віриш, що В.Сосюра у роки громадянської війни був засуджений до страти? (Вірю).

- Ти віриш, що перша збірка поета мала назву «На крилах пісень»? (Не вірю).

- Ти віриш, що В.Сосюра навчався у Київському інституті народної освіти? (Не вірю).

- Ти віриш, що у роки Другої світової війни поет був в евакуації в Башкірії? (Вірю).

- Ти віриш, що В.Сосюра був удостоєний Державної премії України імені Т.Шевченка? (Вірю).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Демонстрація відеокліпа  «Любіть Україну».

Слово вчителя.

Сьогоднішній урок присвяченій рідній Україні. А в центрі нашого заняття – чудовий вірш В.М. Сосюри «Любіть Україну».  Наше завдання – розкрити зміст вірша, думкою і серцем осягнути глибину поетичного слова, зрозуміти, повірити йому  і взяти з собою у життя.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями  навчального матеріалу.

1.     Історія написання твору.

Вірш був написаний у 1944 році, коли в жорстоких боях українська земля була звільнена від фашистських загарбників, коли всьому світові стало відомо, що Україна непереможна, а її народ – безсмертний. Згодом ця поезія увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка у 1948 році  була удостоєна Державної премії першого ступеня. У січні 1948 року вся громадськість України вітає поета з п'ятдесятиріччям його народження, а на грудях у нього з'являється найвища урядова нагорода - орден Леніна. І привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім'я Сосюри невід'ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, як поет гострої сучасної теми.

Це була висока і справедлива оцінка поетичної творчості Володимира Сосюри. Устами широких читацьких кіл промовляло це привітання і піднімало в збудженій душі поета нові сили на дальші творчі звершення.

Але знайшлися такі "критики", які у патріотичному вірші "Любіть Україну", написаному ще в 1944 році і не раз друкованому і передрукованому, вміщеному навіть у книзі, що відзначена премією, розгляділи крамолу. Вони звинувачували поета в тому, що нібито у його поезії немає образу сучасної України.

Вірш був заборонений для читачів, автор підданий нещадній критиці й осуду за нібито "буржуазний націоналізм".

В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підточила його здоров'я, і далі продовжував писати для народу.

У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» поет згадує:

 За вірш «Любіть Україну»

 вона довбала без упину

 мене три роки!…Горе, жах!

 Хоч каявся я в помилках,

 яких не мав. Я ж був не винний!

 Хоч я поет не ідеальний,

 я трохи серцем не погас…

 Але народ мене морально

 підтримував в страшний той час.

Заклик поета любити Україну - це не націоналістичні тенденції, у чому у свій час звинувачували поета. Це велика любов, це справжній патріотизм поета.                      В. Сосюра звертається насамперед до молоді, бо майбутнє України пов'язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме її доля.

2.     Виразне й осмислене читання поезії.

3.      Обмін враженнями щодо прочитаного.

     4.  Словникова робота.

Купина – у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно – червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

5.     Повторне читання твору.

6.     Дослідницько-пошукова робота.

Здійснюється в групах:

1-ша група досліджує тему, ідею, основну думку твору, його жанр.

2-га група аналізує художні особливості твору.

3-тя група визначає віршований розмір вірша.

Орієнтовні відповіді:

Тема: зображення поетичного образу України, її краси й величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю.

Основна думка: заклик українців любити рідну землю: «Любіть Україну!»

Жанр: громадянська, патріотична лірика.

Віршовий розмір: амфібрахій.

Художні засоби:

-   епітети: вишнева Україна, мова солов'їна, хмари пурпурові, світлі і щирі весни;

-   метафора: «в просторі солодкому чарі»;

-  порівняння: «любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води», «Як та купина, що горить – не згора» тощо;

-   метонімія: грім канонад, багнети – це народ і армія, що перемогли фашистів.

7.     Обмін інформацією між групами, уточнення її та доповнення.

8.     Прослуховування пісні на слова В.Сосюри «Любіть Україну» (відеофільм).

9.     Евристична бесіда.

-         До кого звертається В.Сосюра у вірші?

-         Як можна довести свою любов до України?

-         Чому важливий зв'язок кожної людини з Батьківщиною?

-         Яке майбутнє очікує нашу Україну?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Образ України у поезії В.Сосюри

Здійснюється в групах:

1-ша група – словесне малювання образу України з використанням художніх засобів із вірша;

2-га група – складання сенкану до образу України;

3-тя група – виконання та захист колажу «Україна очима В.Сосюри».

2. Гра «Знайди слово»

- Додайте слова у кожний рядок, не порушуючи римування вірша:

                                                                                               Володимир Сосюра

Любити Вітчизну, любити завжди

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

поля її росні, зелені ...  (сади)

і їй не жаліти за дні ...   (молоді)

ні крові у битві, ні поту в ... (труді).

Любити Вітчизну, любити ... (завжди),

і села її і її ...  (городи),

і їй всі бажання, пориви й ... (думки)

на світлій дорозі у світлі ... (віки).

VІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Любити Україну – це ....»

VІІ. Рефлексійно-оцінювальний етап.

- Чого навчилися на уроці?

- Над чим треба працювати?

-  Оцініть свою роботу на уроці.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вірш «Любіть Україну» вивчити напам’ять.

* Скласти усний твір – роздум «У чому ж може виявлятися моя любов до Батьківщини?»

Література

1.  Витоки творчості. Розробки уроків та позакласних заходів з розвитку

творчих здібностей учнів: навч. посіб. / К.І. Приходченко та ін. ; за ред.

 К.І. Приходченко. – Д.: Сталкер, 1998. – 416с.

2.  Моренець У.В.  Володимир Сосюра: нарис життя, і творчості /

У.В. Моренець.  - К.:  Дніпро, 1990. - 262 с.

3.  Нетрадиційні уроки. Українська література. 5-12 класи / укладач: 

  Л.І. Нечволод. – Х.: Торсінг плюс, 2008. – 288с.

                                                                    Шановні колеги!

Вітаю Вас з початком нового навчального
 року!